Тестирование

За цей час виробили вже погляд на те, чим хочемо займатися на ділянці, як жити. Із самого початку розуміли, що не хочемо орати чи копати город, не хочемо мати тони картоплі, а треба якось так організувати господарство, щоб воно само росло й одне одного підтримувало.

Дуже радію, коли бачу серед грядок їжаків, коли із землі на мене вискакують жаби чи на каміннях гріються ящірки, коли у дуплах на ділянці висиджують пташенят одуди, а в купі старих гілок живуть горобці. Я хочу, щоб в моєму садку було місце для всіх, щоб там було справжнє розмаїття – і я так зраділа, коли побачила Клуб з його таким же шанобливим ставленням до природи.

Спочатку мене дуже зацікавили вебінари – я бачила, що вони підпорядковані цій же ідеї, цій же меті. Оскільки ділянкою ми займаємося вже декілька років, а до цього і самі дізнавалися і про природні засоби захисту, і про мульчування, і про сидерати, і взагалі про те, як жити в селі гармонійно, а не лише працювати на городі, то не скажу, що я новачок, але нової інформації багато (особливо що стосується ландшафтного дизайну, цікавих рослин, догляду за деревами – ці вебінари були просто шикарні й лектори – найкращі у своїй сфері).

Завдяки Клубу, я вперше замислилася про те, щоб готуватися до майбутніх змін клімату. І саме завдяки Клубу, я хоч трохи починаю розуміти, що можна зробити, бо це праця на роки. І це так приємно – розуміти, що ти власними руками можеш створити навколо себе стійкий, витривалий, сучасний і багатий ландшафт. Чи навіть не ландшафт, а співдружність рослин, комах і тварин.

Приємно бути в одному колі з людьми, які теж думають, як забезпечити біорізноманіття і жити у злагоді з природою. Не знаю, кому як, а мені саме моя ділянка допомогла на початку війни залишитися при відносному нервовому здоров’ї. Тепер хочу їй віддячити. І вірю, що спілкування в Клубі закоханих у сад мені допоможе.