Тим більше, що останній рік ми родиною живемо у селі, до якого у мене тоді були неоднозначні почуття – моє місце сили і важка робота на землі, я не розуміла, як це можна поєднати або вирішити.На марафоні мені дуже сподобалося те, як структуровано, глибоко і водночас доступно (що для мене, новачка у цій справі, дуже важливо), захоплено подавали інформацію організатори. І ваше таке очевидне бажання ділитися своїми знаннями. На той момент я відчувала потребу у навчанні і розвитку, вирішувала, куди долучитися – до школи здорового харчування чи управління фінансами. Вибрала клуб і не помилилася, бо дивним чином отримала і здорове харчування і краще розуміння щодо фінансів).

Напочатках, якщо чесно, мені було не просто: багато інформації, блискучі експерти і прикре усвідомлення, як мало я знаю, страх, що не впораюсь. І бажання застосовувати відразу те, про що щойно дізналася, до пуття не розібравшись у темі. Так, перші три грядки Розума були невдалі, ми їх позасипали землею, вже після вебінару з паном Розумом зробили за технологією, тепер бачимо різницю. Не правильно обрізали кущі, не розуміли, що має бути врівноважено з усіх сторін, а сухі гілки не обов’язково обрізати усі і одразу. Одним словом, набили гуль. Й отримали досвід). Отже, спочатку було турбулентно, але доброзичлива атмосфера, ваша, Надіє, Петро і Ольго, приязність і підтримка, а часом і чарівний стусанчик-нагадування, чіткі правила, експерти, залюблені у свою справу, усе це допомогло поступово впорядкувати внутрішній хаос. Прийшло розуміння, що розвиток садиби процес тривалий і комплексний. Тепер вже є і впевненість, і радість від процесу пізнання й практичності тих знань, які поступово накопичуються.

За ці три місяці у клубі я:
Навчилася аналізувати ґрунт, розбиратися у картах, визначати, спостерігати, як змінюється вітер. Пробую прогнозувати, як це вплине на зміну погоди (кілька разів вгадала 🙂). Завдання зробити розу вітрів на основі аналізу вітру взимку і влітку стало для мене просто медитативним: дивилася на вентускай, як змінюється вітер, де закручується вихор і ця картинка прямо заворожувала). Вже значно краще орієнтуюсь, які рослини ростуть в саду і околицях за межами садиби, які є птахи – раніше лише горобців з синицями та ластівок зі шпаками бачила, а виявилося їх у нас неймовірна кількість. Почала розуміти основні принципи обрізки дерев і кущів. Семінар з Володимиром Ветроградським був гарним поштовхом почати у цій темі розбиратися. Найбільшим досягненням і нашою гордістю стало звільнення від чагарників і обрізка старезної, певно більше 100 років їй (а це цілком може бути, бо на початку 20 ст. на місці нашої садиби був панський сад), яблуні. Раптом виявилося, що у саду від старих пеньків повідростали яблуньки, про які ми думали, що то дички, але почистили навколо, зробили обрізку, і, о, диво! – вони виглядають цілком культурними, рясно зацвіли, вже є малесенькі яблучка.Трохи вже орієнтуюся у догляді, підживлені і лікуванні рослин, але ця тема ще для мене виклик. Препаратів так багато, поки почуваюся розгубленою у цій темі. Вразило, скільки всього є розробленого нашими, українськими фахівцями. Зробили грядки Розума, почали обережно експериментувати з новими для нас рослинами. Думаємо про відновлення ґрунтів і мінімізацію поливу. Тут ще теж поки не розібралася.

З прослуханих вебінарів важко виокремити найбільш корисні, вони усі були неймовірні. У деяких темах хочеться розібратися докладніше і можливо, ще раз зустрітися з експертами, бо тепер вже є трохи розуміння у темі і з’являються конкретні питання (от, наприклад, догляд за рослинами, обробка препаратами, обрізка тощо). Але все ж таки, найбільше мені зараз відгукується вебінар Марії Газнюк (поступ до її курсу в обмін на відгук – для мене ще один потужний мотиватор цей відгук писати). Посадити багаторічні пряно-ароматні трави, які будуть виконувати кілька функцій: медонос, захист ґрунту від перегріву, захищатимуть від шкідників, а ще багаті на різні корисні речовини, збагачують страви ароматом і смаком – ну просто бомба, яка ще і мені, початківцю, по силах в опануванні і застосуванні на практиці.

Мені хочеться ще багато написати, бо є бонуси, які я отримала і які напряму не пов’язані з роботою на землі (і порозуміння з чоловіком у питаннях, що робити в саду, і несподівано знайшлися однодумці-садівники серед сусідів, вийшли за межі ділянки – прибрали сміття в околицях і це лише мала частка всього), але вже й так забагато вийшло, занудитеся читати))

Дуже дякую, любі Петро, Надія і Ольго, за вашу завзятість, послідовність, гнучкість і чутливість, з якою ви ведете нас, учасників клубу. Дякую, що ділитеся знаннями і даруєте справжню радість від роботи на землі.
Щасти вам! Нехай усе задумане реалізується!