Спочатку був Клуб органічного землеробства

Ми підготували сюрприз для всіх вас – масштабний проект Закоханих у сад, довжиною у життя.

Далі буде декілька публікацій-історій по цій темі. Перша історія про Клуб органічного землеробства, від імені Петра Трофименка, засновника цього клубу.

Це був епохальний проект у моєму житті, якому я віддав 13 років

Наприкінці 2003 року, після півроку розповсюдження плоскорізів Фокіна в Україні, мені прийшла ідея організувати клуб для дачників-городників. Тоді я сформулював його назву та цілі, а невдовзі ще й став його першим членом Як зараз пам’ятаю, коли й як це сталося, – 10 січня 2004 р. на виставці “Дім, сад, город” у Києві.

А вже через 5 років Клуб органічного землеробства став потужною структурою, налічував майже 100 тисяч (!) членів , понад сотню регіональних представництв в різних містах не тільки в Україні, але й за кордоном. Сотнями тисяч екземплярів ми розповсюджували власну газету “До Землі з любов’ю”. Люди масово змінювали своє ставлення до землі, як до живого організму починали вирощувати свої врожаї органічними методами, без хімії та без мозолів на руках…

Як то кажуть: “процес пішов” Здавалося, що ще трохи та й разом дійдемо до глобальної мети клубу. Але ніт

Не так сталося, як гадалося. Помилки у структурі клубу, закладені з самого його початку, поступово розірвали єдиний клуб на окремі регіональні клуби. Всі намагання побудувати ефективну структуру клубу з вільних підприємців провалилися. Моя мета стала недосяжною… У 2017 році я залишив Клуб органічного землеробства

Але усередині мене залишилася стратегічна мета: “Повернути людям розуміння, що Земля – живий організм. Щоб вони захотіли взяти собі клаптик землі, краще один гектар або більше, та зробили там свій райський куточок – квітучий сад, в ідеалі свою родову садибу!”

Так розпочався новий етап у моєму житті під назвою “Закохані у сад”, тоді це було російською – “Любящие сад”. Адже сад – це найголовніше без чого неможливо уявити природний спосіб життя людей на Землі, родову садибу, простір Любові

Сьогодні, Закохані у сад – це наша з Надією сімейна справа. Але ще тоді, у 2017 році, коли ми затверджували цю назву, то вирішили, що будемо створювати спільноту таких же як ми – тих, хто любить сад!

І ось цей час настав

Ми запускаємо Клуб Закоханих у сад!

Саме за допомогою Клубу Закоханих у сад реально реалізувати глобальну мету, наблизити спільне бажане майбутнє Адже, якщо кожна людина зробить на своїй землі прекрасний сад, то й вся Земля невдовзі стане прекрасним садом!

Але теперішнє повернення до вирішення задач клубу – на новому рівні, вже з серйозним клубним досвідом та усвідомленням зроблених помилок…

Найперше, у чому різниця, – наш Клуб Закоханих у сад є спочатку навчальним, освітнім проектом а вже потім спільнотою тих, хто любить сад. Яке саме навчання – поговоримо окремо, у наступній публікації. Але вже зараз відзначимо, що в клубі можна буде отримати підтримку не тільки куратора (як на онлайн-курсі), але й спільноти!

Далі, Клуб Закоханих у сад матиме свій окремий сайт та мобільний додаток у якому можна буде й навчатися, й спілкуватися с одноклубниками. Ми фактично створюємо власну соціальну мережу у смартфоні, яка вирішить проблему комунікацій учасників клубу, навіть якщо нас стане дуже багато!

Важливо, що ми посадили свій природний сад на 1 га (це вже тисячі дерев) – маємо гарні результати, врожаї радують. Побудували на своїй землі будинок, переїхали жити у свій сад та народили тут свого сина Артура. Крім цього, розробили понад 20 проектів природних садів нашим замовникам, висадили на проектах майже 8000 дерев та кущів, нас рекомендують наші клієнти.

Отже, Клуб Закоханих у сад – це інформація з нашого власного саду та 5-річної практики з проектування саме природних садів у замовників. А з кожним учасником у Клубі спільний досвід садівництва буде тільки збільшуватися!

І останнє. Найважливіша передумова створення Клубу Закоханих у сад – це глобальний хаос на планеті.

Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН, сказав у сiчні 2020 року: “Світ стикається з загрозами, пов’язаними з геополітичною напруженістю, змінами клімату, глобальною недовірою і зловживаннями новими технологіями. Ці чотири вершники Апокаліпсису можуть поставити під загрозу кожен аспект нашого спільного майбутнього… “

Саме за допомогою технологій та спільнот нашого Клубу можна протистояти вказаним вище вершникам Апокаліпсису, створити децентралізовані місцеві осередки людей, що проживають у своїх прекрасних садах – автономних садибах – та підтримують один одного у важкі часи, колективним розумом шукають шляхи виходу з теперішньої ситуації та, й взагалі, технократичного напрямку розвитку людства.

Ось така у нас задумка з Клубом.

Що скажете? Хочемо почути ваші думки, питання або побажання. Якщо цікаво, поставте “+” у коментарях.