Магнолія кобус, або японська
Висота дерева: до 8-10 м, іноді росте в кущовій формі. У природі – до 25-30 м. Росте швидше за інші види магнолій.
Тривалість життя: більше 100 років.
Декоративність: магнолія кобус – це класика створення райського саду у вас на ділянці, зокрема для ваших нащадків. Великі ароматні та численні квіти-“ромашки” молочно-білого кольору з’являються у квітні-травні, задовго до розпускання листя. Ванільно-цитрусовий аромат під час цвітіння дуже сильний, від нього практично неможливо відірватися.
Після казкового цвітіння естафету декоративності приймає велике блискуче листя: витягнуте, на кінцях загострене, близько 20 см у довжину, темно-зеленого кольору, шкірясте. З приходом осені воно забарвлюється в жовто-коричневий колір і опадає тільки до середини осені.
У вересні магнолію кобус прикрашають дуже красиві плоди зібрані в шишкоподібне супліддя: малиново-червоного кольору, завдовжки 7-10 см.
Крона: у молодості вузько пірамідальна, потім майже куляста, низько розгалужена. Пагони тонкі, голі, оливково-коричневі, стовбур сірий.
Висаджуйте поряд з магнолією гінкго, метасеквою, болотяний кипарис, секвоядендрон, ліквідамбар та створюйте куточок реліктового, доісторичного саду. Також дерево має чудовий вигляд у формі солітера, особливо посеред газону.
Особливості: зимостійка, вітростійка, переносить невелике затінення, невибаглива до ґрунту. Не боїться сирих місць, переносить короткочасні затоплення. Короткочасно витримує до –32…–35°С.
Перші 2-4 роки необхідно зимове укриття агроволокном та мульчування пристовбурного кола товстим шаром соломи – це обов’язкова процедура, як на зиму, так і влітку. Взимку солома зменшує промерзання землі, а влітку знижує випаровування вологи. Велике значення для зимівлі мають мікрокліматичні умови – це насамперед захист від вітру з півночі та сходу, повне сонце та багата пухка слабокисла земля з поливом у посушливий період. Не терпить вапна у ґрунті, тому садити треба далеко від стрічкових фундаментів і доріжок з бетонною основою.
Не бажана присутність інших рослин у зоні пристовбурного кола, зокрема великих бур’янів, які треба тільки скошувати (без просапування, перекопування та розпушування, щоб не пошкодити ніжне коріння), – кращими сусідами стануть ґрунтопокривні трави. Також магнолії важко переносять пересадку, тому відразу садіть на постійне місце.