Клокичка (стафілея) периста, або дерево щастя

Своїм клекотом-гуркотом клокичка (рос. клекачка) відлякує злих духів, тому її також називають деревом щастя. В Україні занесена до Червоної книги, в деяких країнах Європи клокичка також має статус зникаючої рослини і знаходиться під охороною.

Висота дерева або куща: до 3-4 м. У молодому віці  периста росте швидко, в середньому 20 – 25 сантиметрів на рік.
Крона: широкопірамідальна. Ширина залежить від кількості стовбурів, зазвичай до 2-2,5 м.

Декоративність: якщо ви вибираєте квітучий кущ для саду, клокичка однозначно варта уваги. У травні, після появи листя, кущ рясно покривається дрібними ароматними світло-рожевими квітами.

Коли відцвітають величезні китиці ароматних квітів, кущ клокички стає ще більш декоративним, на місці квітів з’являються пухирчасті коробочки, в середині яких знаходяться дуже смачні коричневі горішки, діаметром до 1 см. Коли плоди достигають, горішки відриваються і падають у камеру. Якщо гілку потрясти (або це робить вітер), то горішки всередині гримлять або клекочуть-гуркочуть. Звідси й назва: клокичка, або клекачка.

Плоди: горішки за смаком нагадують фісташки, містять в своєму складі багато вітамінів і мікроелементів. З горішків добувають масло, яке використовують в медицині для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту. Також з горіхів на Гуцульщині виготовляють прикраси, які так і називають “клокички”, в Німеччині з них роблять молитовні чотки. Дозрівають плоди в жовтні. Починає родити кущ клокички в 4-5-річному віці.

Найцікавіше, що у клокички їстівні майже всі частини – не лише насіння, а й листя, квітки.

Листя збирайте молодими, поки вони тільки в процесі розпуску, тоді вони нагадують за смаком крес-салат. Зривайте листя в нижній частині куща, щоб не зашкодити цвітінню. Квітки можна їсти сирими, вони мають неповторний освіжаючий смак та аромат. У деяких країнах із них роблять різні салати, заготівлі. Грузинська страва джон-джолі для найдорожчих гостей – саме із квіток.

Цілитель: Бутони і квітки багаті на вітаміни, мікроелементи, знімають головний і зубний біль, корисні для пам’яті, серця, лікують хвороби шлунково-кишкового тракту і печінки, виводять шлаки і токсини, мають загальнозміцнюючу дію. А ще суцвіття благотворно впливають на сечостатеву систему. На Кавказі жодне весілля не обходиться без клокички – з нього готують традиційні страви для молодят.

У природному саду: є цінною рослиною-медоносом. Аромат чудовий і незвичайний, приваблює бджіл.

В Європі клокичка периста широко використовується в ландшафтному дизайні. Підходить як для одиничних, так і для групових посадок. У Німеччині використовується для озеленення узбіч доріг, в Чехії – в озелененні міських парків, скверів.

Особливості: в дорослому віці морозостійка (до –30°С), укриття на зиму потребують тільки молоді рослини. Не вибаглива до родючості ґрунту, посухостійка. Любить сонце, але з легкістю переносить півтінь. Для посадки краще вибирати затишні, захищені від вітру ділянки саду.

Грунт потрібний лужний (pH 7-8), тому при посадці додавайте в ґрунт вапно, доломітове борошно, розкислюйте.

Оскільки коренева система поверхнева, не допускайте бур’янів, які забиратимуть у дерева поживні речовини, – мульчуйте, наприклад, скошеною травою.