Еводія Даніеля, або бджолине дерево

Бджолиним деревом бджолярі називають різні дерева. Хтось вважає таким деревом липу, хтось – білу акацію. Але найбільше ця назва підходить саме еводії. Англійці не дарма називають її bee tree, що приблизно означає “бджолине дерево”.

Медоносність: цвіте з середини липня до середини серпня. Квітки виділяють багато нектару і пилку. Майже місяць бджоли літають на них протягом усього дня. Одне доросле дерево дає до 60-90 кг високоякісного меду, що нагадує акацієвий, але з характерним ароматом.

Висота дерева: до 15 метрів, крона широка розлога. Росте досить швидко.

Морозостійкість: добре переносить взимку низькі температури, і навіть, якщо верхівки гілок підмерзають, вона рясно квітує.

Декоративність: раніше це дерево вирощували в основному як декоративне, – красиве під час цвітіння, листя восени опадають зелені, не змінюючи свій колір. Підходить для алейних посадок. Сьогодні широко використовується ще й як медоносне дерево.

У природному саду: цвіте щорічно і рясно. Під час цвітіння все дерево вкрите квітами. Квітки дрібні, від блідо-кремових, до блідо-рожевих. Бджоли охоче прилітають на квіти, на окремому суцвітті може бути до 20 бджіл. Бджоли збирають з квітів і пилок, і нектар.

Особливості: Еводія добре переносить посуху і високу температуру, і при цьому рясно виділяє нектар. Висока температура влітку, а також дощі або посуха не впливають на виділення нектару еводією. Відомо, коли в середині літа буває безвзяточний період, там, де цвіте еводія, немає небезпеки припинення медівниці.

Еводія не примхлива щодо ґрунту, і не вимагає спеціальних умов для її вирощування. Однаково добре переносить бідні, сухі і піщані ґрунти. Розмножується виключно насінням, яке дозріває в жовтні.