На фото: Наша малина без поливу і добрив. На пагорбі, де спека і гуляють вітри! ✦
В останні роки тема забезпечення рослин водою стає гострішою: рівень ґрунтових вод і кількість опадів знижуються, літні температури ростуть, та ще й суховії додають «радості».
Хоча волога відіграє важливу роль у житті рослин, так само як і у людей. Просто порахуйте їх потребу у воді: на створення одиниці сухої речовини рослина витрачає сотні і навіть більше однієї тисячі одиниць води. Наприклад: одна рослина пшениці в добу випаровує 50 г води!
Що ж робити? Поливати чи… може спочатку подумати?! Погодьтеся, що полив – це робота. Її потрібно виконувати 😅
Думають ті, кому лінь працювати… А працюють ті, кому лінь думати! ✦
Але Творець створював нашу планету, щоб людина раділа життю. Сад – це джерело радості. Все для саду вже придумано Творцем! Наше завдання – зрозуміти задум Творця, творити у своєму саду спільно з природою і радіти!
Висновок: не поливати сад – це природно для природного саду! 😀
І цей висновок ми доводимо власним досвідом. Наш природний сад знаходиться на півдні Київської області – на ділянці, де вологу з бідного ґрунту видувають вітри, і до нас крім пирію тут нічого не росло. А зараз практично все гарно росте…
У нас в саду рослини, крім щойно посаджених, ростуть без поливу та радують нас і приростами, і врожаями ✦
Наведемо пару прикладів та спробуємо коротко пояснити, чому в нас такі результати.
Перший приклад – з цукровими кленами. Це саме той вид клену, листочок якого зображений на прапорі Канади та дає цінний кленовий сироп.
На фото нижче два клени. Ми посадили їх навесні минулого року однаковими саджанцями в однакові лунки з внесенням рівної кількості компосту. Поливалися один раз, тільки при посадці. Тоді ж були замульчувати соломою і все!
Але різниця в прирості – величезна.
Приріст першого клена – 10 см, ледве живий залишився 🙄
А другий вимахав на майже 2 (!) метра 😲 за рік! ✦
Як так вийшло? 🤔
Як одне і те ж дерево може так по різному рости на одній ділянці? Волога! Ці чудеса з кленами зробила вода, ну ще разом з вітрозахистом.
Перший клен росте біля підніжжя горбка, вся вода з опадів стікає повз нього. Другий росте теж біля підніжжя валу, але в місці, куди притікає вода і залишається там. І ще, другому пощастило, тому що свіжа траншея з трубою зі свердловини проходить поруч. Ось ця траншея і накопичувала вологу…
Перший – росте на провітрюваному місці. Тут постійний вітер, який видуває навіть ту вологу, якої майже немає. Другий – під захистом маслинки та бузини, поруч також вольєр.
Ще один приклад – персик, який не боїться морозів 💪
У персика зелені живі листя і він продовжує рости. Фото зроблено 4 листопада, коли
листя у всіх (!) плодових дерев в саду вже облетіло… ✦
Цей персик здивував 😳 стоїть собі із зеленим листям, хоч би що, незважаючи на кілька нічних заморозків ❄️
В чому секрет цього персика? 🤔
- Навколо нього росте чотири сосни – захищають з усіх боків, і від морозу, і від холодного вітру 🌬️
- На північній стороні конструкція – не розібраний повалений колишній вуличний туалет, з очеретяних матів. Мабуть, нагрівається вдень і ввечері віддає тепло ☀️
- Мікориза. Прямо поруч з персиком росли маслюки, мокрухи та інші гриби. Це забезпечило найкраще харчування і захист для дерева, – у цьому році у нього приріст більше метра. І взагалі не було кучерявості 👍
- Вологи – в достатку. Дощова вода, стікаючи по схилу, затрималася в туалетній ямі. А ґрунт, накритий конструкцією з очерету (щільні мати), вологу зберігав. От персику вона і дісталася 😏
- В цьому році ми замульчували його пристовбурні круги добрим шаром грибного компосту. Це ще й гарне джерело живлення.
Отже, щоб персику було добре, вирощуємо його в соснах, з півночі робимо стіночку – теплову пастку, і копаємо валоканаву вище по схилу для накопичення і збереження вологи. Валоканаву та пристовбурні кола заповнюємо органікою, компостом, зверху закриваємо соломою. І ще заселяємо мікоризу… 👉 Виконайте це зі своїми персиками, ви їх не впізнаєте.
Без поливу – ягода більш солодка, так і хочеться її в рот покласти ✦
Це тільки маленькі приклади, але ж можна підійти комплексно до питання забезпечення вологою рослин без штучного поливу. Ми саме так і робимо свої природні сади, – включаємо природні механізми поливу, а їх, повірте, вагон і маленький візок…
Починаючи з головного правила природного садівника “про талу воду”, з підбору правильних рослин, збільшення їх посухостійкості та розміщення в правильних місцях і, закінчуючи арсеналом методів збереження і накопичення вологи в ґрунті, створенням мікрокліматичних зон для вибагливих рослин.
Тож як так зробити, щоб не поливати, а сад прекрасно розвивався? Про включення цих природних механізмів ми розповіли на своєму інтенсиві “Сад без поливу”.
Якщо цікаво, дізнайтеся деталі за посиланням >>>