Фото для привернення уваги: Це 1000-річний кедр на імя Дункан. Росте на пляжу Калалох, штат Вашінгтон. Цінуйте великі та старі дерева – вони того варті ✦
По результатах марафону “Прекрасний сад без важкої праці” отримали багато гарних відгуків. Почитайте повчальну історію від одного з учасників марафону (пряма мова, оригінал):
👇👇👇
“Поза всяким сумнівом, цей курс про організацію природного саду є чудовою можливістю — не тільки з огляду на те, щоб мати безпроблемний сад, де не треба важко працювати, але і як спосіб зняття стресу і напруги. Люди, в яких складна і нервова робота, після якої не хочеться бачити співробітників (а іноді взагалі інших людей) мали би оцінити можливість насолодитися красою дерев, чагарників, квітів, трав і мохів.
Я купив ділянку в селі, недалеко від Івано-Франківська в лютому 2007 року, майже 29 соток землі, старий дерев’яний будинок 60-х років минулого століття оброблений глиною, один суміжний сусід, поруч невеличка річечка, в якій водились раки (що виявилося неправдою) — все як я хотів: подалі від панельних будинків, багато зелені та мінімум чужих людей.
Ділянка була давно занедбана, давно ніхто не жив там, ну і в лютому вона мала вкрай печальний вигляд. Було досить багато дорослих фруктових дерев, які я хотів залишити. Але трьома голосами проти одного я програв цей проект, всі взялися за радикальне наведення порядку, без ніякого спостереження за територією (Помилка №1).
Від бензопили я врятував лише один старезний горіх і чотири яблуні (іноді доводиться бути екоактивістом у себе ж на власній ділянці). Фактично всі дорослі дерева порізали, а незрозумілі кущі порубали (Помилка №2).
Одразу ранньою весно я посадив кілька сортових фруктових дерев, які через пару місяців будівельники понищили. (Помилка №3).
Потім була повінь 2008 і 2011 років, річка на чисту зелену ділянку принесла дику ожину, кропиву, хміль, дівочий виноград, верби і в перші роки я з цим нічого не робив, бо не було на це часу (Помилка №4).
З цими агресорами ніяк не дам ради дотепер. Кожного року по старих канонах мусів косити усі трави (три-чотири рази в сезон), що ясне діло забирало повно часу і сил. (Помилка №5).
Далі, поки будинок ще не готовий, взявся за посадку саду — море яблунь і груш, неміряно агрусу і смородини, порічок. (Помилка №6).
Звичайно, до дослідження грунтів діло не дійшло, грунт кислий і шутровий (старе річище), з близьким заляганням грунтових вод — сортові дерева не росли й стояли на місці. (Помилка №7).
Звичайно, “як у людей” прийнято – насадив по периметру магнолій і сакур, половина яких загнулася в перші три роки, якось вижив фундук і декілька персиків. (Помилка №8).
І то, кісточкові страшенно мучить моніліоз, мурахи з тлею, курчавість листя, плодожерки. Народився син, подумав про виноградник — заклав виноградник із саджанців привезених з теплого Закарпаття, ясне діло вимерзло три чверті. (Помилка №9).
Решта що вижили — обїли зайці, бо невчасно укрив і не зробив доброї шпалери. (Помилка №10)
Завів невеличку грядку, де традиційним способом все робилося — оралося, сапалося, оприскувалося — хороша фізкультура з мінімумом результату. (Помилка №11).
Завівся суперовий пирій, хрін, бузина. Плюс Бог дав рудих іспанських слимаків. Бажання щось робити на грядці пропало. Про якісь грядки розуму — ні сном, ні духом. Захотілося екзотики — гінкго, посівних каштанів, хурми, азіміни, акебії — посадив де було вільне місце, без врахування мікроклімату — одні рослини загнулися, інші стоять на місці — чекають доброї погоди. (Помилка №12).
Перед будинком залишив вільне місце для подвір’я, почалася епопея з газоном — одні витрати на бензин для газонокосарки, а толку ніякого. (Помилка №13)
Так і не зробив альтанку і садову піч з мангалом, щоб було де відпочити. Раз нема де відпочивати — доводиться працювати ))) (Помилка №14).
Одразу після придбання ділянки зробив тимчасову дерев’яну огорожу без жодного живоплоту, огорожа вже дихає на ладан — а це треба було зробити в першу чергу (Помилка №15), вже був би нормальний вітрозахист і живий паркан, щоб не заходила худоба на чотирьох і двох ногах.
Узявся за квітники і свої улюблені квіти — гладіолуси, жоржини, тюльпани — все що треба садити і викопувати. (Помилка №16) Мусів від того відмовитися, залишилися лише нарциси та іриси )))
Нарешті поставив вулики, почав косити лише стежки, а скошеною травою мульчувати дерева, привіз декілька каменюк і насадив трохи хвойних. Оце й наразі все.
Справно плачу податок на землю і по фінансах виходжу з невеликим плюсом через добрі урожаї тих старих чотирьох яблунь, які відстояв колись і через урожайну вдячність малини, садової ожини, смородини, порічок за те, що я їх після посадки не чіпав. Виноградник буде, колись. Пасіку розширю. Медоносів, пилконосів насаджу.
Але спершу треба повиправляти старі помилки і не робити нових. Сподіваюся, що іншим учасникам, як і мені, теж вдалося побачити багато власних помилок (і зайвих витрат), за що власне авторам курсу щиро дякую, хоч і не мав можливості прослухати все. За можливості буду долучатися.
Дійсно Клуб вартий своєї ціни”
Якщо хочете долучитися до Клубу, то зараз – найкращий час 📆 Адже у нас в клубі починається зимовий сезон крутезних вебінарів та 4-й потік курсу “Природний сад”, завдяки якому ви зможете уникнути цих поширених 🥵 помилок…
